Матеріали до уроків з української літератури

Звичаї, традиції українців. Символ образу гусей-лебедів (урок за твором Михайла     Стельмаха «Гуси-лебеді летять»)

7 клас. Українська література

Тема.   Звичаї, традиції українців. Символ образу гусей-лебедів

Мета: формувати ключові компетентності:

•   уміння вчитися — самоорганізовуватися до навчаль­ної діяльності;

•   загальнокультурну — дотримуватися норм мовленнє­вої культури; зв’язно висловлюватися в контексті змісту;

•   здоров’язбережувальну — викликати позитивні емоції шляхом ігрових вправ;

•   соціальну — розвивати вміння працювати в колективі, уміння з повагою ставитися до вчителя, однокласників;

•   інформаційну — навчати учнів чуттєво сприймати про­зові твори, використовувати схеми як джерела інформації;

•   комунікативну — удосконалювати вміння дітей формулювати цілі власної діяльності та робити висновки за її результатами.

Формувати предметні компетентності й компетенції шляхом виконання навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих завдань відповідно до змістових ліній:

•   емоційно-ціннісної — розвивати вміння відчувати гармонійність і красу української ментальності; форму­вати кругозір, естетичні смаки;

•   літературознавчої — ознайомити учнів зі змістом повісті; звернути особливу увагу на звичаї та традиції нашого народу; звернути особливу увагу на символ образу гусей-лебедів; розвивати вміння школярів узагальнювати, робити висновки, грамотно висловлювати власні думки, судження, спостереження;

•   загальнокультурної — формувати вміння виразно і вдумливо читати, культуру усного мовлення;

•   компаративної — розвивати навички компаратив­ного аналізу художнього тексту, порівнювати сюжети, художні образи.

Обладнання: портрет М. Стельмаха, добірка його творів, дидактичний матеріал, текст повісті, поетичні твори Н. Красоткіної, презентація.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Форма уроку: урок-дослідження з елементами театралізованого дійства

І епіграф

Традицій у народу є багато,

Бо довго ми живемо на землі.

І нам їх треба добре пам'ятати,

Запам’ятати, поки ми малі.

Й нести з глибин віків у день прийдешній,

Бо без минулого немає майбуття.

Щоб в правді й вірі, в доброті сердечній

Творити нам історію життя.

Щоб й далі рідну землю нам любити,

Поля і гори та вишневий цвіт.

У волі й славі на землі цій жити

І українцями іти у світ.

Н. Красоткіна

ІІ епіграф

      І враз угорі над моїм смутком обізвались  бентежні звуки далеких дзвонів. Ми з Любою підіймаємо голови до неба, до святково білих хмар і бачимо, як прямо із них вилітають

лебеді і натрушують на хати, на землю і в душу свою лебедину пісню.

М. Стельмах «Гуси-лебеді летять»

Хід уроку

І.  Організаційний момент

Психологічна вправа

(Учні обмінюються думками про уподобання, хобі, настрій зі своїм сусідом по парті.)

ІІ.  Актуалізація опорних знань

1.      Вікторина між групами

Запитання вікторини

1.       Закінчіть речення: «На лебединих крилах летіла в майбутнє...». ( Моя дитяча душа.)

2.       Яку книжечку купив хлопчик на базарі за п’ять крашанок? ( «Три торби реготу».)

3.       Хто обіцяв йому дати почитати «Пригоди Тома Сойєра»?  ( Дядько Юхим.)

4.       Що принесли лебеді на своїх крилах? ( Весну й життя.)

5.       Фігури яких апостолів зробив дід Дем’ян для пана? ( Петра й Павла.)

6.       Ким була Мар’яна? ( Попівською наймичкою.)

7.       Що привіз дядько Себастьян із панської економії? ( Піаніно.)

8.       Яка «хвороба прорізалася» в Шевчука? ( Падуча до влади.)

9.       Зі скількох розділів складається повість? ( Із дев’яти.)

10.    Коли герой відчув такі почуття: «І острах, і перед­чуття радості одразу охопили мене»? (Коли приїхав батько.)

11.    Хто висловив Михайликові таке побажання: «І вчися, Михайлику, та так учися, щоб усі знали, які то мужицькі діти»? (Мар'яна.)

2.      Бесіда

—       Як ви розумієте, що таке народний календар?

—       Чому люди здавна дотримувалися правил народного календаря?

—       Звідки виникли ці відомості? Чому?

—       Яку віру сповідували давні слов’яни?

—      Як ви думаєте, чому до наших днів збереглося так багато народних вірувань?

ІІІ.    Повідомлення теми й мети уроку

ІV.   Мотивація навчання

Робота над першим епіграфом до уроку

Учитель. Хто ми? Звідки наше коріння? Де воно? Ці питання завжди хвилювали людей. Відповіді на них ми шукаємо всюди. На цьому уроці ми говоритимемо про тра­диції нашого народу, родовідну пам’ять, про збереження цих традицій у наших сім’ях.

Український поет В. Симоненко, звертаючись до сучас­ника, закликав:

В океані рідного народу

Відкривай духовні острови.

Такими «духовними островами» у житті українців завжди були народні традиції та звичаї. Кожна нація, кожен народ мають свої традиції, звичаї та обряди, формування яких відбувається протягом багатьох століть.

Наш народ зумів зберегти ці духовні скарби, донести до наших днів. А ми з вами повинні її осягнути їх, збага­тити й у подальшому передати прийдешнім поколінням.

V.   Опрацювання навчального матеріалу

1.     Інтерактивна технологія «Мозкова атака»

Учитель. Як ви розумієте поняття «традиції, звичаї, обряди»?

Традиції (від лат. traditio — «передача, оповідання, переказ») — це те, що передається від покоління до поко­ління як загальноприйняте, загальнообов’язкове, перевіре­не минулим досвідом, необхідне для існування колективу чи держави. Мета традицій полягає в тому, щоб закріпити, відтворити в нових поколіннях усталені способи життя, поведінку, мислення. Усі традиції реалізуються через звичаї, свята й обряди.

Звичай — це те, що стало звичним, засвоєним, що увійшло в ужиток, це масові дії, які відтворюються тривалий час, повсякденний усталений спосіб поведінки, що сформувався історично.

Український термін «обряд» походить від слова «обряджати», що значить приводити в належний вигляд, упорядкувати, прикрашати, зробити красивим.

Обряд — узвичаєне, обов’язкове символічне дійство, приурочене до відзначення найбільш важливих подій у житті людського колективу, родини чи навіть окремої особи.

Відмінність між звичаями та обрядами полягає в тому, що звичаїв дотримуються щоденно, а обряди виконуються напередодні чи безпосередньо у дні свят.

2.     Продовження роботи над опрацюванням змісту твору

Виразне читання початку розділу II  «Я пам’ятаю, як урочисто....»

3.     Бесіда

—     Які звичаї та традиції ви знаєте?

—     Чи збереглися вони до нашого часу? Які саме?

Учитель. Народні свята — один із важливих елемен­тів духовної культури народу. Вони беруть свій початок із дохристиянських часів, коли наші предки вірили в сили природи: сонце, вітер, вогонь, дощ та інші природні явища. Прадавні народні обряди тісно пов’язувались із порами року та відповідно до них працею в полі й господар­стві. Це були весняні, літні, осінні, зимові свята. Із часу прийняття християнства впродовж віків різні вірування, традиції і звичаї наших предків злилися з християнськими обрядами й надійно оберігають духовний зв’язок поколінь.

Наближаються новорічно-різдвяні свята. Цикл різдвяних свят починався з 4 грудня (Введення в храм Пресвятої Богородиці), із цього дня, у хліборобському розумінні, починала спочивати земля, яку не можна копати лопатою аж до Благовіщення (7квітня). По всій Україні від Введення починали вивчати колядки, виготовляли вбрання для колядників.

4.    Випереджувальне завдання

(Учні заздалегідь готують повідомлення про святку­вання різдвяних свят у давнину і відзначання їх у наш час.)

Повідомлення 1

Учень 1. Із днем пам’яті великомучениці Катерини (7 грудня) пов’язувалися звичаї «кликати долю», воро­жити на щасливе заміжжя. Робили це переважно дівчата. Вони сходилися до однієї з хат, де зимовими вечорами влаштовувались вечорниці. Там варили пшоняну кашу. Коли сутеніло, загортали горщик з кашею і виходили до воріт «кликати долю». Кожна дівчина по черзі гримала макогоном у ворота і гукала: «Доле! Ходи до нас вечеря­ти!». Потім прислухались, чи не чути десь у селі якихось голосів, чи одізвалася Доля.

Повідомлення 2

Учень 2.13 грудня свято Андрія Первозваного. Увечері, коли сходилися до гурту, дівчата ворожили на коржиках чи балабушках. Приносили з собою борошно, із якого кожна виробляла свого коржика чи балабушку, позначала, щоб поміж усіх вирізнявся. Спечені коржики розкладали на лавці, впускали до хати голодного кота чи собаку. Чиє печиво з’їсть кіт чи пес першим, та дівчина першою з гурту заміж вийде. Чий коржик надкусить і залишить, цю дівчину спіткає нещастя.

Повідомлення З

Учень 3. Увечері молодь влаштовувала вечорниці, на які сходилися парубки. Тоді починалися різні розваги, із яких найпоширенішою була калита.

З-поміж гурту обирали жартівника за писаря, який мав розсмішити кожного, хто, підстрибуючи на кочер­зі, намагався відкусити шматок підвішеного коржа. Інший парубок був за вартового: він то підтягував, то опускав на мотузці «калиту». Тому, хто під час гри розсміявся, але не вкусив коржа, писар мастив обличчя сажею.

Повідомлення 4

Учень 4. Вечір перед Різдвом Христовим називається Святий вечір. У цей час у кожному християнському домі усі люди сідають до спільної вечері. Долівку хати вистеляли соломою. Стіл — сіном, а в куті хати ставили пшеничний або вівсяний сніп — «дідух». Це має символічно нагаду­вати вертеп і ясла, де народився Ісус Христос. Господиня намагалася приготувати 12 пісних страв. По всій Україні були обов’язковими узвар і кутя. Куті відводилось почесне місце на покуті.

Повідомлення 5

Учень 5. За святковий стіл родина сідала з появою на небі першої зірки, (вважається, що вона сповіщає про народження Ісуса Христа). Після цього всі мовлять молитву і сідають за стіл. Для невидимих душ присутніх на вечері предків спеціально набирали в миску по ложці кожної страви і ставили на підвіконні. А вже після цього господар брав ложку куті й не їв, а підкидав до стелі. Усі спостерігали, скільки зерняток прилипне, стільки буде і ягняток наступного року. Після цього кумедного дійства вся родина починала вечеряти.

Діти йшли до хрещених батьків. Це був їхній святий обов’язок. Несли вечерю, а хрещені з нетерпінням чека­ли на своїх маленьких хрещеників. Вони частували їх, обдаровували цукерками, грішми або гостинцями, які готували заздалегідь.

Повідомлення 6

Учень 6. Коляда — то було веселе дійство, що відбува­лося на Різдво (7 січня). У більшості сіл першими ходили колядувати діти, а потім і дорослі парубоцькі ватаги.

Колядники ходять із «вертепом», із «зіркою»,співають колядки, у яких звеличують Христове Різдво та описують події перших днів життя Ісуса Христа.

Усі ці звичаї є виявом великої радості з приводу на­родження Божого Сина, Спасителя світу.

Повідомлення 7

Учень 7. Різдвяні свята чи не найбагатші в річному ка­лендарі обрядами з рядженням та маскуванням. Одне з най­поширеніших дійств — це обряд «ходіння з козою», най­головнішим персонажем у виставі була, звичайно, «Коза», роль якої завжди виконував кмітливий хлопець. Його обов’язком було розвеселити глядачів. Костюми й маски до цього обряду готували заздалегідь. Голову кози вирізали з дерева, оббиваючи її козиною шкірою. 

Маска, як правило, мала рухому нижню щелепу, що клацала під час вистави.

Коза співала:

Де коза ходить, там жито родить,

А де не буває, там втягає.

Де коза ногою, там жито копою.

Де коза рогом, там жито стогом.

Коза веселила всіх. Вона танцювала, співала, мекала, кумедно падала, імітуючи хворого, якого лікують добрениками.

5.      Бесіда

—      Що таке символ?

—      Який твір називається дилогією?

—     Що означає поняття «автобіографічний твір»? (Відповіді учнів.)

Учитель. Символічною є й назва автобіографічної по­вісті М. Стельмаха. Лебеді, які щороку відлітають на зиму в теплі краї, а потім повертаються, символізують плин життя — пройшов ще один рік. Вони також означають щасливе дитинство, чистоту, відродження. Пригадайте, як у розділі І дід розповідає про цих благородних птахів: «От і принесли нам лебеді на крилах життя... Тепер, внуч­ку, геть-чисто все почне оживати: скресне крига на ріках та озерах, розмерзнеться сік у деревах, прокинеться грім у хмарах, а сонце своїми ключами відімкне землю».

6.     Бесіда

—    Від якої особи написана повість? Чому? (Від першої. Це дає змогу зрозуміти оповідача та відчути його пере­живання, настрій і емоції.)

—     Хто є головним героєм твору?

—    У якій сім’ї він зростає? (Бідна селянська родина, дід —ремісник.)

—    Яке захоплення має хлопчик? (Любить читати. «Та є в мене, коли послухати одних, слабість, а коли по­вірити іншим — дурість; саме вона завдає найбільшого  клопоту та лиха. Якось я швидко, самотужки, навчився читати і вже, на свої дев'ять років, немало проковтнув добра і мотлоху, якого не встигли докурити в моєму селі».)

—    Як герой описує враження від читання? («І ось тепер до мене починали стікатися царі і князі, запорожці й стрільці, чорти й відьми».)

—     Де Михайлик брав книжки?

—     Що просив дядько Юхим?

—    Чи згодився на це хлопчик? Що було сильніше — заборона матері не чіпати насіння чи бажання почитати цікаву книжку?

—    Чому він так і не отримав омріяну повість? За­читайте епізод зустрічі із жінкою-жебрачкою. Яка риса Михайлика виявляється в ньому? (Милосердя, здатність співчувати чужій біді.)

—    Як мати сприйняла звістку про те, що її син при­гостив бідних гарбузовим насінням? («Бо хто й пособить у світі бідному чоловіку, хто дасть йому скибку хліба чи ложку борщу? Ніхто, тільки такий самий злидар».)

—    Виразно прочитайте розмову вчительки з Михайликом, коли тато привів його до школи. Чи хотів хлопчик вчитися? Які риси вчительки ви помітили?

—    Що надихнуло героя до написання власних п’єс? (Читання книжок, драматичних творів, гарне навчання, вистава у сільському театрі, прагнення висловити свої думки.)

—     Хто був гарним другом хлопчикові у школі? (Люба.)

7.     Інсценізація уривка твору

(Уривок із розділу І—Люба показує борсучу нору.)

8.     Бесіда

—    Як інсценізований епізод характеризує Любу й Ми­хайлика? (Вони дуже допитливі, уважні, люблять природу, вміють радіти і сприймати прекрасне навколо себе.)

— Що ще любить хлопчик?

9.      Виразний переказ цікавих епізодів із твору

VІ.  Підсумок уроку

1. Тестування

1.      Згадайте, коли народився М. Стельмах.

А  24 травня 1912 р.

Б  23 травня 1913 р.

В  25 травня 1915 р.

Г  22 травня 1914 р.

2.      Укажіть, де саме народився письменник.

А  на Полтавщині

Б  на Київщині

В  на Вінниччині

Г  на Житомирщині

3.      Укажіть твір, який був відзначений Державною премією України ім. Т. Г. Шевченка.

А  «Чотири броди»

Б  «Хліб і сіль»

В  «Правда і кривда»

Г  «Гуси-лебеді летять»

4.      Визначте, яким твором М. Стельмах продовжував романтичну традицію в літературі.

А  «Хліб і сіль»

Б  «Чотири броди»

В  «Гуси-лебеді летять»

Г  «Щедрий вечір»

5.      Установіть відповідність між термінами і їхніми визначеннями.

                        

1 Роман	А «Гуси-лебеді летять»
2 Легенда	Б «Хліб і сіль»
3 Повість	В «Казка про правду і кривду»
4 Казка	Г «Мак цвіте»

6. Напишіть листа до Михайлика.

  

Відповіді № 1 2 3 4 5 6 1-Б, 2-Г Написати Загальна сума балів Відповіді А В А В 3-А, 4-В твір- мініатюру Оцінка в балах 1 1 1 1 2 6 12

2. Робота над другим епіграфом до уроку

Учитель. Символ лебединої краси — неповторні, швидкоплинні роки дитинства, які роблять цей світ ще кращим, добрішим, досконалішим. Саме таким його хотів бачити великий письменник Михайло Панасович Стельмах.

VІІ.  Домашнє завдання

1.    Виписати фразеологізми, прислів’я, приказки з тексту повісті.

2.    Добрати цитати з повісті для характеристики образу Михайлика. Скласти сенкан до образу хлопчика. (Метод «Сенкан» )

Формула сенкану

1-й рядок – тема  ( один іменник )

2-й рядок – ознаки слова ( два прикметники )

3-й рядок – дії, пов’язані з темою ( три дієслова)

4-й рядок – фраза-ставлення ( речення, що складається з чотирьох слів )

5-й рядок – слово-синонім (слово-резюме ), яке передає суть теми ( одне слово )

ОПОРНИЙ  КОНСПЕКТ УЧНЯ

Прізвище, ім’я  учня/учениці___________________________________________________

Тема. ЗВИЧАЇ, ТРАДИЦІЇ УКРАЇНЦІВ.          СИМВОЛ ОБРАЗУ ГУСЕЙ-ЛЕБЕДІВ

Вікторина між групами

Запитання вікторини

1. Закінчіть речення: «На лебединих крилах летіла в майбутнє…»___________________________
___________________________________________________________________________________

2. Яку книжечку купив хлопчик на базарі за п’ять крашанок? ______________________________ ___________________________________________________________________________________ ___________________________________________________________________________________

3.  Хто обіцяв йому дати почитати «Пригоди Тома Сойєра»? ______________________________ ___________________________________________________________________________________ ___________________________________________________________________________________

4. Що принесли лебеді на своїх крилах? ________________________________________________ ___________________________________________________________________________________

5 Фігури яких апостолів зробив дід Дем’ян для пана? _____________________________________ ___________________________________________________________________________________

6 Ким була Мар’яна? ________________________________________________________________

7.  Що привіз дядько Себастьян із панської економії? _____________________________________

8. Яка «хвороба прорізалася» в Шевчука?________________________________________________

9. Зі скількох розділів складається повість? ______________________________________________

10. Коли герой відчув такі почуття: «І острах, і передчуття радості одразу охопили мене»?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

11. Хто висловив Михайликові таке побажання: «І вчися, Михайлику, та так учися, щоб усі знали, які то мужицькі діти»? ________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________

Робота над першим епіграфом до уроку

Традицій у народу є багато,

Бо довго ми живемо на землі.

І нам їх треба добре пам'ятати,

Запам’ятати, поки ми малі.

Й нести з глибин віків у день прийдешній,

Бо без минулого немає майбуття.

Щоб в правді й вірі, в доброті сердечній

Творити нам історію життя.

Щоб й далі рідну землю нам любити,

Поля і гори та вишневий цвіт.

У волі й славі на землі цій жити

І українцями іти у світ.

Н. Красоткіна

Інтерактивне завдання

Як ви розумієте поняття «традиції, звичаї, обряди»?

Традиції — це ______________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Звичай — це _______________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Обряд — це ________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Виконання тестових завдань

1. Згадайте, коли народився М. Стельмах.

□                        А 24 травня 1912 р.

□                        Б 23 травня 1913 р.

□                        В 25 травня 1915 р.

□                        Г 22 травня 1914 р.

                  2.Укажіть, де саме народився письменник.

□                                         А на Полтавщині

□                                         Б на Київщині

□                                         В на Вінниччині

□                                         Г на Житомирщині

3. Укажіть твір, який був відзначений Державною премією України ім. Т. Г. Шевченка.

□                                         А «Чотири броди»

□                                         Б «Хліб і сіль»

□                                         В «Правда і кривда»

□                                         Г «Гуси-лебеді летять»

4.Визначте, яким твором М. Стельмах продовжував романтичну традицію в літературі.

□                                         А «Хліб і сіль»

□                                         Б «Чотири броди»

□                                         В «Гуси-лебеді летять»

□                                         Г «Щедрий вечір»

                   5. Установіть відповідність між термінами і їхніми визначеннями.

А «Гуси-лебеді летять»

Б «Хліб і сіль»

В «Казка про правду і кривду»

Г «Мак цвіте»

           6. Напишіть листа до Михайлика.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Робота над другим епіграфом до уроку

І враз угорі над моїм смутком обізвались бентежні звуки далеких дзвонів. Ми з Любою підіймаємо голови до неба, до святково білих хмар і бачимо, як прямо із них вилітають лебеді і натрушують на хати, на землю і в душу свою лебедину пісню.

М. Стельмах «Гуси-лебеді летять»

Таблиці з української літератури

Два світи драми-феєрії "Лісова пісня"

Драма-феєрія Лесі Українки "Лісова пісня"

                                

 Календарно-обрядові пісні

Мотиви лірики Лесі Українки

Тема: «Дорогою ціною» М. Коцюбинського. Протест Остапа і Соломії проти кріпосницької наруги .

Мета: продовжити роботу над текстом твору «Дорогою ціною»; дослідити  багатство поетичної мови; аналізувати образи , роль і сенс кольорів, учити висловлювати роздуми про проблему волі людини і можливості її досягнення в сучасних умовах; розвивати навички роботи з текстом епічного твору, вміння робити власні висновки, логічне та творче мислення, репродуктивну та творчу уяву, увагу, пам'ять, спостережливість, естетичний смак, вміння бачити красу і досконалість художнього слова;формувати світогляд школярів; виховувати волелюбність, зневажливе ставлення до жорстокості і зла, повагу до мужності, сили волі як рис характеру, що необхідні для боротьби зі злом, утисками особистості; любов до художнього слова.

Обладнання: схеми, таблиці, мультимедійна презентація,відео фрагменти, роздатковий матеріал для роботи в парах і групах

Епіграф:

Глибоким зором і пером тонким

Він слугував народові своєму.

Боліючи душею разом з ним.

Життя і кров, а не сюжет і тему

Він залишив на білих сторінках

І слів не обернуть на прах.

Максим Рильський

Хід уроку

1.   Організаційний момент

    

    2.Повідомлення теми, мети, завдань уроку            

Сьогодні на уроці ми  продовжуємо вивчати твір М. Коцюбинського «Дорогою ціною». Спробуємо проаналізувати деякі образи , роль і сенс кольорів, розглянемо проблему волі людини і можливості її досягнення в сучасних умовах, попрацюємо  з текстом твору. Ви продовжуватимете вчитися робити власні висновки, досліджуватимете не лише сюжет епічного твору, а і його художньо виражальну природу. Після такої роботи повість «Дорогою ціною» стане книгою, в якій ви зможете знайти відповіді на запитання, що хвилюють вас особисто.

   3. Актуалізація опорних знань.

   3.1. Клоуз-тести

-Для того, щоб пригадати матеріал попередніх уроків, виконаємо наступні клоуз-тести

.        1. Тема твору…________________________________

     2.  Жанр твору… ______________________________________

Проблемне питання.

— Одні літературознавці визначають жанр твору «Дорогою ціною» як повість, інші — як оповідання. А як вважаєте ви? Доведіть свою думку.

   3.   У творі порушено проблеми…_______________________

   4.   Остап утік, бо… __________________________________

   5.   Соломія помандрувала із Остапом , тому що…

   6.   Перша спроба потрапити за кордон була___________________

   7.   При другій спробі перетнути кордон Остап був…

   8.   У плавнях трапилася…_____________________________

   9.   Соломія знайшла циган і …_________________________

   10.   Цигани виявилися…_______________________________

   11.   Остап потрапив у в’язницю, тому що…

    12.     Головна думка твору - …___________________________ __

        

          3.2. Постановка проблемного питання

Невеликий твір  М. Коцюбинський писав порівняно довго — з кінця 90-х років XIX століття по листопад 1901 року, а його назву вибрав з-поміж аж семи варіантів («На волю», «Дорога воля», «З неволі», «За дорогу ціну», «Воля» тощо).

Проблемне питання: Чому автор саме так назвав твір?

4. Вивчення нового матеріалу

4.1. Історичний аспект твору

- Пригадайте, з яких слів розпочиналася повість «Дорогою ціною»?

(«Діялось це в тридцятих роках минулого століття»).

-Отже, ви зрозуміли, що розповідь буде йти про події минулих років, причини яких потрібно було шукати в історії нашої держави).Проте перед тим, як перейти до цих подій, нагадаймо наступне

4.2. Прийом «Незакінчені речення»

      Та частина твору, в якій розповідається про події, що відбулися до відображених у творі, називається (прологом).

Заключна частина, в якій розповідається про події, що відбулися через певний час після завершення дій у творі, називається (епілогом).

4.3. Хвилинка міркувань

— Яка роль прологу у творі «Дорогою ціною»?

(Автор дає уявлення про далекі часи кріпацтва; розповідає про становище покріпаченого селянства; висловлює свої погляди на життя народу як на «віковічну боротьбу двох станів, панського і мужичого»; змальовує волелюбність українців.

      

Пролог також допомагає краще, глибше зрозуміти провідну ідею твору — оспівування волелюбності українського народу, заклик здобувати волю, хоч і дорогою ціною. Недаремно цензор, який розглядав рукопис твору «Дорогою ціною», у рапорті писав, що він «не знаходить за можливе допустити до друку ... вступ, а також роздуми Остапа про те, що говорив йому дід ... про свободу і про те, що потрібно селянам скинути панське ярмо».)

4.4. З історичної скриньки

4.4.1.(Історична довідка під супровід відео)

 У Київській губернії на березень 1816 року нараховувалося 25 тисяч селян-утікачів, які ховалися на території Донського і Чорноморського війська.

Кількість кріпаків зменшилася вдвічі,  а то й втричі.

Кара: упійманим-12 тисяч ударів батогами.

4.4.2. Презентація

4.4.3. Складання схеми «Ретроспектива часу».

— Отже, одним із секретів твору «Дорогою ціною» є час. Основні події, що відбуваються з головними героями Остапом і Соломією, укладаються в невеличкі межі кількох тижнів, але за своїм змістом повість охоплює великий історичний відрізок — близько двох століть. Автор увесь час звертається до подій далекого минулого? Яка роль цієї ретроспективи? Спробуйте схематично зобразити образ часу у творі.

4.4.5. Міні-словник

Ретроспектива — а) пригадування подій, що передували моменту фабули, в якому перебуває оповідач або персонаж епічного твору;

б) одна з форм психологічного аналізу, за допомогою якої твориться художній час.

4.4.6. Робота у зошитах

Ретроспектива часу у творі

ІІ пол. ХУІІІ ст.          Початок ХІХ ст.             ? І901-1902 рр.

Гайдамацький рух         Небувала

М.Залізняк                  антикріпосницька

І. Гонта                           боротьба.

Умань                          Втечі від пана

Кодня                            У.Кармалюк

4.4.7.Проблемне питання

-Чому ж письменник у 1901-1902 роках звертається до подій столітньої давності ? (Бо наближалися грізні часи революції 1905-1907 років, поширювалися селянські повстання за землю і волю.)

4.5.Хвилинка-цікавинка

·         Чи знаєте ви, що поштовхом до написання твору стала чумацька пісня «Ясно, ясно, а сонечко сходить»? Чому так могло бути?

·         Це єдиний, якщо не брати до уваги нарис «На крилах пісні» твір Коцюбинського про героїчне минуле нашого народу

·         Мабуть, за мотивами «Дорогою ціною» український композитор М. Вериківський створив одноактну оперу «Утікачі».

— Уже відомо, що твір написаний на історичному матеріалі. Як ви гадаєте, чи насправді жили такі люди — Остап Мандрика, Соломія, Іван Котигорошко, чи дійсно з ними траплялися такі пригоди?

(Звісно, ні. Адже художній твір — це не копія життя, а його відображення за допомогою художнього вимислу.)

-Тож давайте пригадаємо деякі епізоди цього твору. А для цього ми об’єдналися у групи. Не забудьте обрати спікера, який і буде визначати тих, хто представлятиме результати обговорення.

4.6. Асоціативна квітка

За даними малюнками зорієнтуйтесь, про який уривок із тексту йдеться.

4.7. Кластер

-Отож, текст ми нагадали. Давайте ще пригадаємо персонажів твору. Для цього виконаймо завдання «Кластер», суть якого - у відновленні схеми на дошці.

4.8. Проблемне питання

- Хто головний герой: Остап чи Соломія? Щоб його вирішити, нам треба поговорити про їхні риси характеру

4.9. Інформаційне гроно. Робота в групах.

-Скласти характеристику Остапа і Соломії

Висновок: Проте при всій своєрідності цього та інших персонажів твору (Остапа, Івана тощо), у них є спільні риси: волелюбність, рішучість, сміливість. Саме ці риси змусили Остапа і Соломію наважитися на втечу.

Риси характеру, спільні для певної групи людей, називаються типовими. Так само, як і образи-персонажі, носії цих рис.

Учитель: У літературі межі ХІХ-ХХ ст. актуальним стає зображення психологічного стану героїв, передача їх найтонших переживань та почуттів. У центрі уваги письменників-психологів — зображення душевного стану героїв з його протиріччями, труднощами; показ динаміки характеру, динаміки душі як складного процесу, пов'язаного з боротьбою настроїв, з глибокими кризами, зі зміною одних душевних якостей іншими.

— Пригадайте, як описуються переживання Соломії, коли вона з Іваном Коригорошком дізналася, що Остап заарештований за підозру в крадіжці й буде, як втікач, переправлений на батьківщину. Створіть карту настрою.

    

     4.10.Карта настрою

(Жах-паніка-твереза оцінка ситуації-рішучість)

Висновок учителя: Характеризуючи образ Соломії, ви переконалися, що вона є особистістю, конкретною індивідуальністю з притаманною лише їй зовнішністю, вдачею, поведінкою, ставленням до людей, манерою говорити тощо.

   

Дослідники стверджують, що найвизначнішим образом твору, який став дійсно новим словом у розвитку української літератури, є образ Соломії - волелюбної, сильної жінки, яку Наталя Кобринська, письменниця початку ХХ ст. називала «Джерелом під час спеки».

4.11. Другорядні персонажі. Проблемне питання: Критики закидали Коцюбинському, що ці образи не достатньо вмотивовані, художньо виписані, ледь не зайві. А як думаєте ви?

     4.12. Символічні образи. Прийом «Кіт у мішку»

- Про який символічний образ йдеться?

«Що не кажіть, а він живий, той …(вітер). Він летить іздалеку, понад тихими селами, і забирає по дорозі, всичує в себе і тишу села, і клекіт міста, шемрання темного лісу, дзюрчання вод і дзвін стиглого колоса. Він несе в собі гомін землі, від тихого бриніння мушки до гуркоту грому, від скритого зітхання серця до крику смертельної розпуки».

– Яким ви уявили собі вітер? Розкажіть про його найголовніші можливості.

(Вітер – всемогутня сила, справжній володар, непідвладний часові. Він здатен бути скрізь, ставати свідком людського щастя та горя, перемоги та поразки. Вітер може підняти бурю на морі, примусити людину змінити свої плани.

Символічний образ вітру ніби продовжує образ космічного польоту. І в цьому космічному вихорі десь загубилися і долі, і кохання двох невмираючих сердець  Остапа і Соломії. Такий романтичний, піднесений образ природи підсумовує розповідь про трагічне кохання. Він своєрідним чином пов’язує різних людей, континенти, різні часи в одне ціле. У народній творчості вітер – символ волі.

 -Тож як ви думаєте, з якою метою письменник в епілозі змальовує цю могутню стихію?

 (Щоб підкреслити, що Остап на все життя зберіг любов до волі. Остап живе «серед розлогих просторів», «в царстві вітру, який «несе в собі весь гомін землі... від скритого зітхання серця до крику смертельної розлуки. Треба тільки уміти слухати»).

-    А про кого мова йде далі?

«загнаний, знесилений, але овіяний ще степовим вітром, із не втраченим іще смаком волі... часом хвицав ногами і наставляв роги» (тур)

Тур- волелюбність українців

     4.13. Аналіз таблиці

Комиші-перешкоди

 Віл-той, хто тягне, виконує дуже важку роботу

     4.14. Художнє малювання

— У розмові з одним митцем М. Коцюбинський висловив таку думку: «Письменнику треба знати фарби, як і художникові ... Так би мовити, щоб фарби приходили на допомогу слову».

— Як би ви, «малюючи» ілюстрації до твору «Дорогою ціною», розфарбували комиші, пожежу, ніч, Дунай, морок, хмари? Поясніть свій вибір.

Морок, осіння ніч, глибінь Дунаю

Тяжке життя народу, сумний, пригноблений настрій

с

— Якою зображується природа у кульмінаційний момент твору? Чи звернули ви увагу на те, який епітет найчастіше вживає автор? Чому?

(У кульмінації твору М. Коцюбинський змальовує два пейзажі — перед початком визвольної акції та після неї, невдалої для героїв. У них найчастіше вживається епітет «чорний»: чорна безодня, чорні тіні на чорному дзеркалі, на чорній річці, — який у контексті викликає тяжкі асоціації трагічного кінця, а один раз згаданий колір — червоний (після загибелі Соломії й Івана) асоціюється у читача з пролитою героями кров´ю.)

Пожежа в плавнях і комиші

Страх і страждання, що його переживали втікачі

«Обернувшись назад і глянувши на небо, вона побачила червоні, як грань, хмари...

Картини туману, осінні хмари і мряка

Без- перспектив-ність

      4.15. Лінгвістичний практикум.

Твори М. Коцюбинського надзвичайно поетичні. Недаремно М.В. Лисенко підкреслював, що у них «стільки поезії і мелодійності, що так і хочеться перекласти їх на музику».

— Визначіть, які художньо-виражальні засоби використав автор.

Епітети	Постійні епітети	Порівняння	Уособлення
Цигани убогі	Дунай широкий	Ніч тяглася довго, безконечно, як смерть	Течія Дунаю «бере її в свої обійми, а чорна глибочінь тягне за ноги»
Халупи низенькі, криві	Кінь вороний	Було темно, як у льоху	«Душа рветься до сонця, а тіло тягне до себе чорна безодня. Вона охоплює його залізом, обвішує камінням, обхоплює холодними руками ...»
шибки занехаяні	край рідний	Втікачі, як Бога з неба, чекають рятунку з Дунаю
шкапа маленька, худа, облізла	очі карі
	брови чорні
	товариш вірний
	доля лиха

5. Підсумок уроку

5.1. Відповідь на проблемне питання

- Чому автор так назвав твір? Підвердьте відповідь словами з тексту.

 «А проте, мов талії води під теплим подихом весни, річкою текло вкраїнське селянство туди, де хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні — то полягти кістками на вічний спочинок».)

У цій ремарці багато метафор, кожна з них доповнює, поглиблює головну думку: українське селянство пригноблене, але воно протестує

Головні герої заплатили найвищу ціну за волю, за бажання щасливо жити – ціну життя. Однак своїм коханням вони довели, що щирість та самовідданість здатні подарувати людині хоча б невеликі, але такі бажані краплини щастя, дати сили для боротьби. Їхнє почуття увійшло у вічність, стало основою моральної стійкості особистості.

5.2. Прийом «Три кити»

-Відновімо три ключових слова, які повністю виражають ідейний зміст повісті:

							х
	о		о			б	а
	я
							я

(Боротьба, кохання, воля)

5.3.Міні-диспут

– Що ви розумієте під словом «воля»?

 (Це свобода людини, здатність розвиватися, робити те, все, що не суперечить моральним цінностям людства).

– А чи дозволяє воля робити все, що заманеться? (Ні, адже в кожному суспільстві існують певні етичні правила, закони).

-Тоді яким чином ми можемо говорити про волю, свободу? (Воля там – де не принижується людська гідність).

– За яких умов люди можуть бути позбавлені волі в сучасних умовах? (Коли вони зробили протиправний вчинок або не можуть свідомо відповідати за наслідки своїх дій).

– Чи може сьогодні людина почуватися повністю вільною? (Сьогодні свобода людини може обмежуватися необхідністю працювати, виконувати певні обов’язки. Однак за умови, коли людина чинить відповідно до своєї природи, то і робота приноситиме їй задоволення).

       6. Оцінювання

   

   7. Заключне слово вчителя.

Остап і Соломія далекі від змісту символічного образу господарського вола, змальованого у вступі. Вони не бажали миритися із неволею, несправедливістю, пригнобленням. Своєю втечею, боротьбою із складними обставинами вони повстали проти несправедливості. І довели, що надто далекі від того господарського вола, «якого паша і спочинок могли робити щасливим» і якого письменник робить алегоричним уособленням приборканого народного духу.

   

8. Перегляд відео

  

9.  Домашнє завдання-аукціон

-Скласти зв’язне висловлювання «Чи може сьогодні людина повністю почуватися вільною?»(6б.)

-Виписати прислів’я і приказки, вживані в тексті (3 б.)

-Скласти інформаційне гроно до образу Івана Котигорошка

  (3 б.)

   10 клас

Тема. Місце любовної теми у творчості І. Франка.  Автобііографічні мотиви у збірці «Зів’яле листя».
Мета: допомогти  учням  відчути  красу, художню  довершеність  любовної лірики  поета; розкрити  світ  почуттів  і  пристрастей, створений  поетичним  словом  великого  майстра;
            розвивати  навички  виразного читання,  аналізу  ліричних  творів;
            виховувати  виховувати інтерес до поетичної творчості поета; усвідомлення  того,  що  любов – найвеличніше  із людських  почуттів, яке  необхідно  берегти  й  цінувати.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: портрети І. Франка, папка-портфоліо, збірки творів, аудіозаписи пісень на вірші Франка, презентація.

Любов – це кара, 

це сумна в’язниця, 

Бог від якої 

заховав ключі. 

                                                                                            П. Сорока

Хід уроку

l. Організація класу. 
   (слайд 1)

ll. Актуалізація опорних знань учнів.

    1. Літературний диктант «Так. Ні.»
1.Іван Франко народився в селі Нагуєвичі (так).
2.Стає студентом Харківського університету (ні).
3.Перша збірка віршів називалась „Баляди і росказы” (так).
4.Останній вірш поета називався „Не мовчи” (так).
5.Іван Франко одержав Нобелівську премію (ні).
6.Народився 1856 року (так).
7.Перша збірка віршів надрукована у журналі „Друг” (так).
8.Івана Франка звинувачено у приналежності до таємного товариства „з соціалістичними цілями” (так).
9.Арештувавши другий раз, жандарми протримали поета 9 місяців (ні).
10.Трактат „Із секретів поетичної творчості” написав Іван Франко (так).
11.Ольга Хоружинська була дружиною письменника (так).
12.„Зів’яле лисття” – це збірка громадянської лірики (ні).

2. Взаємоперевірка.

3. Слово вчителя.
   Вона приходить, коли в шаленому галопі час раптом зупиняється, коли терези почуттів миттєво виходять із рівноваги і по¬чинають швидко-швидко коливатись в очікуванні незвіданого, коли в калюжах життя відбиваються промені невловимої, трепетної радос¬ті, коли душа спалахує барвистими іскорками мрій і лине у світ Ромео і Джульєтти. Вона приходить, коли однієї неповторної миті тернисті стежки двох перетинаються і зливаються воєдино. Тоді їх погляди зу-стрінуться, а серця, уражені стрілою Амура, зронять краплини крові, що виведуть на скрижалі життя те звучне й неповторне водночас «кохаю». Вона — це Любов.
— А що ви думаєте про кохання?

4. Вільна думка.
Учні усно продовжують речення «Кохання – це…»

5. Підсумок вчителя.
Отже, немає сумніву що кохання – це найпотужніше почуття, яке може жити в душі людини.

lll. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.
    (слайд 2)
   

Любов – це кара, це сумна в’язниця,

                                        Бог від якої загубив ключі.

                                                                                    П. Сорока         

   Так характеризує любов Петро Сорока.
- Як ви розумієте ці слова?
- Чому кохання «кара, сумна в’язниця»? Про яке кохання йдеться, щасливе чи нещасливе?         -  Яким же було кохання Франка, щасливим, радісним чи «сумною в’язницею»? Ми це  з’ясуємо, ознайомившись з поезіями збірки «Зів'яле листя» та деякими фактами з життя поета.

lV. Вивчення нового матеріалу.

      1.Розповідь вчителя.
   Чомусь відбувається так, що поетів найчастіше надихає не щаслива, взаємна любов, а нещасна, нерозділена. Саме під впливом страждань, «солодкої муки» від кохання без відповіді народжуються незрівнянні, щирі поетичні рядки:
Я понесу тебе в душі на дні,
Облиту чаром свіжості й любові,
Твою красу я переллю в пісні,
Огонь очей в дзвінкії хвилі мови,
Коралі уст у ритми голосні.
Так було й у Франка. Його особисті почуття, настрої вилилися в збірку «Зів’яле листя». Але що ж відбувалося в житті поета?

 2.Розповіді про жінок Франка.
    Дослідники вважають, що в житті Франка було три жінки, яких він кохав: Ольга Рошкевич, Юзефа Дзвонковська, і Целіна Зиґмунтовська, але якій же саме жінці поет присвятив свою неперевершену за художньою вартістю ліричну збірку «Зів’яле листя»? Сам поет скаже про це у вірші «Тричі мені являлася любов...». В нього було три кохання, три жінки: «Одна несміла, як лілея біла…», «Явилась друга — гордая княгиня…», «Явилась третя… — і очам приємно…». Та чи три це жінки або, може, одна, кохання до якої поет проніс крізь усе життя?
   (слайд 3)
  (Зачитування вірша зі слайду)
    Припустимо, що «лілеєю» була Ольга Рошкевич, бо для Франка вона «була першою жінкою, яку він глибоко покохав і їй присвятив багато своїх поезій». Нещастя їхнього кохання полягало в тому, що батько Ольги Михайло Рошкевич спочатку погоджувався на одруження Ольги з Іваном, але після арешту Франка він заборонив дочці мати будь-які зв’язки з арештантом. Ольга мала сильний характер і не хотіла розривати відносини з Франком, проте обставини вимагали того, щоб вона одружилася з Володимиром Озаркевичем — братом майбутньої письменниці Наталії Кобринської. «Володимир теж кохав одну дівчину, але мотиви «родинної політики» розбили це кохання і довели до подружжя Володимира з Ольгою… Проте життя для обох було великою життєвою трагедією», — писав сучасник Франка.
    В 1880 році Франка заарештували в друге і Ольга винить себе в цьому, бо, якби він не приїхав до неї, можливо, все було б інакше.
Після арешту Ольга і Франко зустрічалися, але вони поступово починають віддалятися одне від одного. Ольгу засмоктує болото щоденщини, вона відходить від активного громадянського і літературного життя, і у 1898 році Франко написав Агатангелу Кримському: «Наша любов тяглася 10 літ». Тобто з 1874 р. по 1884 р.
   Одруження Франка Ольга сприйняла боляче, але не відвернулася від нього, а навпаки, привітала. Звичайно, що писати вона йому стала рідше, і її листи були більш ділового плану.
У 1912 р. помер чоловік Ольги, і вона їде до своєї сестри Михайлини. Коли Ольга жила у Львові, вона уникала зустрічей з Франком, хоча він хотів її бачити.
   Перед смертю Франко переказував, щоб Ольга прийшла до нього попрощатись, благав її. Вона вислухала Михайлину, що передавала його прохання, з очей її потекли сльози, але вона сказала: «Ні».
   Чи дійсно Ольга не хотіла бачити Франка або вона настільки його кохала, що просто не могла уявити собі, не хотіла розуміти те, що єдина людина, яку вона, обожнювала, помирає? Або чи дійсно вона не хотіла бачити Франка, коли жила у Львові? Мабуть, просто розуміла, що у нього є дружина, тому не дозволила собі стати між ними.
   Ми розуміємо, що Ольга була досить сильною жінкою, жінкою дійсно прекрасною. Франко присвятив їй небагато творів, але біль за нею, біль за втраченим коханням став поштовхом до створення його лірики, а головне, скропив кожну поезію «Зів’ялого листя». «Я кажу вам по совісті, що я любив її, як тільки я спосібний любити», — признавався він Михайлу Павлику.
   Він любив її, він боровся за своє кохання. Любив її не десять років, як переконував Кримського. Він любив її все життя, а, коли втратив, шукав Ольгу в інших жінках.
   (слайд 4)
   (Зачитування вірша зі слайду)
   Гордою княгинею стала для Франка Юзефа Дзвонковська. Юзефа була дуже вродливою жінкою, і багато хлопців закохувалися в неї, однак вона нікому не відповідала взаємністю, хоч з усіма була привітна і добра. Всі вважали, що це відбувалося із-за того, що вона була «високого походження».
    На Франка Юзефа справила сильне враження, він закохався в неї і вирішив, що після Ольги Рошкевич Юзефа саме та жінка, яка може бути його дружиною. Але мати Юзефи відмовила Франку.
   Відмова Юзефи прикро образила Франка, лише потім він довідався, що Дзвонковська була хвора на туберкульоз. Рано чи пізно вона мала померти, тому вона не могла стати його дружиною. Відмовляла Юзефа і всім іншим, але лише Франкові відкрила істинну причину.
    Юзефа Дзвонковська стала народною вчителькою, але прожити їй судилося всього 30 років (з 1862 по 1892).
    З огляду на це, ми можемо сказати лише про те, що все одно Франко кохає Ольгу, проте вважає, що може підшукати їй заміну. Навряд чи між Франком і Юзефою було саме кохання, адже вона була хвора, тому не кохала нікого, казала, що кохання не для неї, а він просто жалів і її, і себе.
    Але хто знає, адже кохання у людини може бути одне, проте закохуватись вона може в різних людей. Так і у Франка, бо письменники не можуть писати вірші не закохуючись, вони повинні знаходитися в цьому процесі постійно, вони повинні переживати, відчувати, і — писати.
(слайд 5)
(Зачитування вірша зі слайду)
   Але підемо далі і з’ясуємо хто ж була ця третя, на яку так «приємно дивитися».
   «Фатальним для мене було те, що вже листуючись з моєю теперішньою жінкою, я здалеку пізнав одну панночку польку і закохався в неї. Отся любов перемучила мене дальших 10 літ, під її впливом були мої писання «Маніпулянтка», «Зів’яле листя», дві п’єски в «Ізмарагді» і ненадрукована повість», — писав Франко до того ж Агатангела Кримського. Таке враження, що Франко намагається розбити своє кохання на якісь періоди, проміжок яких 10 літ. Не будемо забувати про те, що Франко писав, ніби і кохання до Ольги у нього було лише протягом десятьох років, а з’ясувалося, що і перед смертю її персона не давала йому спокою.
    Так хто ж була ця третя жінка? її ім’я — Целіна Зиґмунтовська. Вона працювала на пошті, потім вийшла заміж за поліцейського комісара, мала з ним двоє дітей і швидко овдовіла. Син Едісь загинув на фронті.
   Байдужість Целіни до Франка була вражаюча: вона навіть не читала і не мала наміру читати «Зів’яле листя». Коли потім Целіну Зиґмунтовську запитували, чому вона не відповіла взаємністю Франку, вона відверто, спокійно, не придумуючи різних причин, відповіла, що він їй просто не подобався, був рудий, а їй подобались брюнети.
    Целіна твердила, що Франко буквально її переслідував. Вона йде з роботи, а він слідом; вона зупиниться, — зупиниться і він. То тривало місяцями. Потім він зник. Аж одного дня знову з’явився на пошті в супроводі якоїсь гарної брюнетки. То була дружина Франка. Тоді Целіна полегшено зітхнула: нарешті буде мати спокій. На початку 1890 р. Целіна виїхала зі Львова, її тітка померла. Франко знав про це, і в його записнику з’являється вірш «Похорон пані А. Г.», який увійшов в перший жмуток «Зів’ялого листя». Вірш «В Перемишлі, де Сян пливе зелений» Франко написав під впливом того, що Целіна жила у Перемишлі, і він декілька разів приїжджав туди…
    Отож, можемо припустити, що збірка «Зів’яле листя» була автобіографічною, бо факти з життя Франка неодноразово вплітаються в поезії. Але кому ж вона присвячена? Ми схильні вважати, що лірична збірка поезій І. Франка присвячена Ользі — єдиній, чистій, першій і останній любові, але іноді здається, що збірка не присвячена жодній з жінок, вона є одою нещасливому коханню, яке огортало душу поета протягом багатьох років.

3. Слово вчителя.
(слайд 6,7)
!!! Запис теми уроку в зошити.

4. Поезія «Ой ти, дівчино, з горіха зерня».
   а). Читання вірша.
   б). Аналіз вірша – робота по варіантах. (Звучить аудіо запис вірша.)
       1 варіант – визначити тему вірша та віршовий розмір;
       2 варіант – ідею та римування.
( 1 варіант: Тема: страждання ліричного героя із-за нерозділеного кохання.
                    Віршований розмір: п’ятистопний хорей.
  2 варіант: Ідея: Ліричний герой закоханий, він дивується тому, як різні якості характеру поєднуються у його коханої — уста — «тиха молитва», а слово — «гостре, як бритва». Дівчина горда, зрозуміти її і здобути прихильність, — як дістати зернятко із твердого горішка, — дуже важко. Почуття любові ліричного героя таке сильне, що він ладен «згубити душу», вважає це і своєю радістю, і своїм горем.
                       Римування: парне (суміжне, паралельне).

5. Вірш «Чого являєшся мені…»
    а). Читання вірша.
    б). Аналіз поезії – робота в групах. (Звучить аудіозапис.)
         1 група – визначити тему та ідею вірша;
         2 група – риторичні фігури;
         3 група – порівняння;
         4 група – метафори.
  ( 1 група: Тема: відображення внутрішнього світу закоханної людини, ії думок та страждань.
            Ідея: заклик шукати своє кохання та кохати всупереч усім бідам, не дивлячись ні на що.
2 група: Риторичні фігури: риторичне заперечення «О ні!», риторичне звертання «Являйся, зіронько, мені!», риторичний оклик «Хоч в сні!».
3 група: Порівняння: «очі…, немов криниці дно студене»; «уста…, мов зарево червоне»; «серце…, неначе перла у болоті».
4 група: Метафори: «докір займається і …тоне у тьмі»; «ти серце надірвала»; «вирвала ридання голосні»; «свій біль, свій жаль, свої пісні у серці здавлюю на дні».)

6. Поезія «Як почуєш вночі край свойого вікна».
а). Читання вірша.
б). Аналіз поезії – проблемне запитання. (Звучить аудіозапис.)
    - Послухайте пісню і скажіть: це вірш Франка, покладений на музику?

V. Узагальнення та систематизація знань, умінь та навичок учнів.
     Бесіда.
- То чим є кохання для Франка?
- Чи може бути кохання без страждань?
- Чи змогли б ви нерозділено кохати?

Vl. Підсумок уроку.

     1. Слово вчителя.
   Стародавня  легенда  про  кохання  говорить,  що  колись  Бог  роз'єднав  людину  на  дві  половини. І  з  того  часу  під звуки  зачарованої  скрипки  шукає  одна  половина  іншу, коли  половини  не  знаходять  одна  одну  і  не  з'єднуються,  то  скрипка  плаче  сумно-сумно. Тож бажаю, щоб ви обовязково знайшли свою половинку і були щасливими…

2. Презентація папки-портфоліо.

Vll. Домашнє завдання.
      Вивчити напам’ять вірш Франка «Чого являєшся мені у сні?».

Урок 1

Тема: "Я народився і жив для добра і любові". (Життєвий і творчий шлях Олександра Довженка).

Мета: ознайомити старшокласників з біографією письменника; дати уявлення про кіноповість; розвивати аналітичні навички та вміння; прищепити любов до творчості українського Мікеланджело.

Тип уроку: урок-кіноповість.

Обладнання: звукозапис музики Б. Лятошинського "Чотири українські теми"; виставка творів письменника; стилізація кіноплівки з надписами "Знайомство", "Джерела", "Шлях до ремесла", "Боротьба".

Форми організації навчання: групові.

Хід уроку

І. Організаційний етап

Звучить музика, на фоні якої підкреслено демонстративно учитель стилізує класну кімнату під знімальний майданчик, записуючи тему і епіграф уроку на дошці:

"Він залишився як дерево, що вічно цвіте, вічно плодоносить, як великий мислитель, який може стояти поряд із Сократом і Гомером". А. Малишко.

ІІ. Оголошення теми, мети

Літературознавець М. Наєнко сказав про О. Довженка ще й так: "Він - як самоцвіт: скільки не обертай його, а в ньому починають світитися все нові і нові грані".

Нерідко О. Довженка порівнюють із видатними майстрами епохи Відродження, які були водночас і живописцями, і поетами, і архітекторами, і природознавцями. Його ще називають українським Мікеланджело, засновником українського кінематографу.

На цьому уроці нам пощастило познайомитися з ним уперше, і зробимо це знайомство незвичним: кадр за кадром переглянемо уявний фільм, прочитаємо кіноповість його життя і творчості. У створенні цього уроку беруть участь групи: "історики", "художники", "біографи", "літературознавці", які працювали вдома з довідковою літературою.

Девізом нашої подорожі нехай стануть слова Олександра Петровича: "Приберіть геть усі п'ятаки мідних правд і залиште тільки чисте золото правди!"

Сторінка перша. "Знайомство"

Демонструється портрет письменника, плакат, на якому записано відгуки і оцінка творчості Довженка:

1958 р. Постановою журі Міжнародної виставки в Брюсселі Довженко визнаний як один із першого десятка провідних митців 60-річної історії мистецтва кіно.

1939 р. "Першим поетом кіно" назвав його Левіс Джекоб у книзі "Історія американського фільму".

1949 р. Жорж Садуль у книзі "Історія мистецтва кіно" твердить, що "Земля" Довженка мала великий вплив на молодих кіномитців, зокрема Англії та Франції.

1957 р. Артур Найт у книзі "Найживіше мистецтво. Панорама історії кіно" доводить, що найкращі японські фільми "Роша мун" і "Ворота пекла" зроблені під впливом Довженка.

1957 р. Айвор Монтегю у книзі "Довженко-поет життя вічного" пише: "Земля" Довженка - це твір генія; йому мусили відступити перше місце російські кіномитці Ейзенштейн і Пудовкін".

1958 р. Коли у Брюсселі "Земля" була визнана найкращою у світі, Чарлі Чаплін пише телеграму: "То ж велике щастя для вас, що Україна має такого славного сина і воістину великого художника. Нехай же вам, дорогий Олександре Петровичу, щасливо живеться і можеться предовгії літа".

Що ж, воістину мав рацію народ, коли запримітив: "Не хвали сам себе, нехай тебе люди похвалять".

Хвалили там, у вільному світі. У себе ж - ні. Більше того - Дем'ян Бєдний у газеті "Известия" написав фейлетон, після чого Довженко за ніч посивів.

Художники:

(Це група учнів, обдарованих у сфері живопису. Вони дають "психологічний" аналіз портрета письменника, порівнюють власні спостереження зі свідченнями сучасників).

1. "В обрамленні білосніжного сивого волосся високе скульптурне чоло. З-під злегка зламаних енергійних брів дивляться вдалину сіро-блакитні очі. Погляд довірливий, пильний, вдумливий, уважний. Вольове, напружено-серйозне загоріле мужнє обличчя, вирізьблене з незвичайною довершеністю. Вражає рідкісне поєднання духовної і фізичної сили".

2. "Він був дуже вродливий... Олександр Довженко, зі своєю усмішкою, ледь квапливою мовою, з м'якою українською вимовою. Він взагалі був вродливий не тією солодкою, а мужньою і серйозною вродою, якою природа обдаровує своїх обранців. Срібло сивини з роками ніби ще більше звеличує цю красу з ореолом пережитого".

Сторінка друга. "Джерела"

Біографи:

Сосниця - провінційне містечко на березі красуні Десни, на Чернігівщині. Побілені хати, зарослі травою вулиці. В одному з провулків стояла під грушею хата - стара, присадкувата. Це - давнє гніздо Довженківського роду - хліборобів, рибалок, чумаків, косарів. Предки Довженка були козаками і в середині XVIII ст. прибули до Сосниці з Полтавщини. Ціла вулиця називалася Довженковою. Сашко, який народився у серпні 1894 р., був сьомою дитиною у хліборобській родині, в якій діти помирали одне за одним. "Дітей мали багато, чотирнадцять, перемінний склад, з якого залишилося двоє: я й сестра (нині лікар). Решта померли в різний час, майже всі не досягли працездатного віку. І коли я зараз пригадую своє дитинство і свою хату, і завжди, коли б я їх не згадував, у моїй уяві плач і похорон".

Літературознавці:

У день смерті аж чотирьох синів-соловейків, мати Довженка, Одарка, про яку він говорив, що вона "народжена для пісень", "але проплакала все життя", молилася: "Залиши мені, Господи, Сашка, оберігай його від поганих людей. Дай йому силу. Пошли йому щастя, щоб його люди любили, як я його люблю".

Психологи:

Можливо тому улюбленою піснею О. Довженка була пісня "Ой горе тій чайці...", авторство якої приписується самому Мазепі.

Біографи:

Батько Олександра Петро (про якого письменник скаже: "Усе життя його минуло під знаком темряви і неосвіченості"), на свою біду, мав романтичну вдачу і свого сина мріяв за будь-яку ціну "вивчити на пана".

Літературознавці:

Через багато років, працюючи над "Зачарованою Десною", письменник згадає рідних людей з особливою ніжністю: "З мого батька можна було писати лицарів, богів, апостолів, великих учених і сіятелів". А діда назвав "добрим духом лугу і риби": "...гриби і ягоди збирав він у лісі краще за всіх і розмовляв з кіньми, з телятами, з травами, з старою грушею і дубом. Дід був письменний по-церковному і в неділю любив урочисто читати псалтир".

Психологи:

Зрозуміло, звідки у Довженка нахил до споглядальності: "У мене не було пристрасті до чогось одного, певного. Мені здавалося, що я все можу, що все легко, і мені хотілося бути різним, хотілося начебто розділитися на кілька частин і жити в багатьох життях, професіях, країнах і навіть видах".

Сторінка третя. "Шлях до ремесла"

Учитель записує на дошці "сигнальні" ключові слова, за якими учасники груп мають створити "калейдоскоп", як цілісну розповідь про освіту і поступ О. Довженка:

·         Сосницька початкова школа

·         Монтій Созонович Опанасенко

·         Глухівський учительський інститут

·         комерційний інститут

·         Академія мистецтв

·         школа старшин Петлюрівської армії

·         "босий комісар" освіти і культури

·         відділ Повноважного представництва УРСР у Польщі

·         Торгове представництво УРСР в Німеччині

·         приватне училище професора Е. Геккеля

·         Одеса 1940 р. - Київ

·         Ашхабад

·         Воронезький фронт

·         Москва 1952 р.

·         береги Дніпра 1954 р.

·         Новодівиче кладовище.

О. Гончар писав: "Довженко справді глибоко трагічна і суперечлива постать. Десь я назвав його "українським Мікеланджело" і цих слів не зрікаюся й зараз, маючи на увазі всебічну фантастичну обдарованість цієї людини".

Сторінка четверта. "Любов"

Біографи:

"Тричі являлася йому любов", як у Франка. Уперше "найсміливіший і найвродливіший хлопець" у Сосниці закохався, навчаючись в училищі, в дочку багатого купця Надійку Чаусовську - гімназистку-красуню. Гарна була пара. Та коли вони, молоді і закохані, безтурботно бігали на ковзанку, містечко Сосниця ніби журливо хитало головою: мовляв, нічого не вийде з того кохання, бо ще не бачив світ, щоб щасливим було подружжя з доньки багатія і сина бідного діхтяря...

З Варварою Криловою Олександр познайомився, вчителюючи у Житомирі. Разом учили дітей, інсценізували уривки з "Назара Стодолі", "Гайдамаків" та "Катерини". Побралися, переїхали до Києва, де не тільки події громадянської війни вразили серце Довженка, а й сімейна драма. Лист від дружини обпік серце: "Я люблю тебе, але дружиною твоєю не буду. Не лай мене і не плач за мною". А коли повернувся додому, застав Варю в обіймах білогвардійського офіцера, пережив гіркоту зради, яка, однак, не спопелила любові. Коли, перебуваючи в Німеччині, він дізнався, що облесник-офіцер покинув хвору на туберкульоз Варю у Празі, не вагаючись, одружується зі своєю зрадливою дружиною вдруге і привозить в Україну.

Юлія Солнцева, актриса - третя і остання його любов. Коли Варвара відчула це, запитала:

- Сашко! Ти закохався?

- Так.

Того дня на столі їхнього помешкання поруч з білими трояндами лежав лист:

"Дорогий, рідний, коханий мій! Я прощаюся з тобою. Я їду назавжди. Розумію все-все. Найперше - те, що разом ми жити не можемо. Ти йдеш у велике мистецтво. Ти віддаєш йому всього себе. Тобі потрібен друг в житті, тобі потрібна натхненниця.

Ти закохався, Сашко... Повір: од щирого серця відкидаю в ім'я тебе ревнощі і біль, хочу, щоб вона стала істинним твоїм другом, твоїм натхненням.

А в мене одне-однісіньке прохання до тебе: хочу жити під твоїм прізвищем.

Прощай! Хай іде до тебе добро і щастя з Землі, з Неба, з Води!

Твоя навіки - Варвара Довженко!"

Літературознавці:

"Я так люблю мою Юлію, як ніби й не любив ще ніколи за двадцять п'ять років родинного з нею життя. Я безупинно говорю їй найніжніші слова... Хто послав мені любов?" - писав письменник у щоденнику за чотири роки до смерті.

Сторінка п'ята. "Кіно"

Художники:

Будучи 32-річним, Довженко, після однієї ночі, круто змінив життя, поїхавши до Одеси. Чим було кіно на початку ХХ століття? Живими картинками, балаганом і тільки. Йому "вчитися було ніколи і ні в кого". Спочатку сценарист, потім - режисер, актор, він впроваджував в українське кіно метод Гріффіта, американця, який вперше показав лице героя крупним планом. Довженко не тільки психологізував кіно, а й опоетизував його. Неповторний світ творив за допомогою народної поетики, символів, прийомів живопису.

У фільмі "Земля" дід і онук - як обрамлення роду. Дід помирає непомітно, наче яблуко падає з дерева.

Яблуко, дійшовши певної стиглості, відірвалося від дерева. Отак і дід. А смерть онука - насильницька, нагла. Його вбивають зненацька, із-за рогу у хвилину танцю...

Важко сказати, хто зробив більший внесок у цей фільм - Довженко-письменник чи Довженко-художник.

"Перші зрілі фільми Довженка "Звенигора", "Арсенал", "Земля" завоювали йому цілий світ, але відібрали Україну, підрізали творчі крила, вкоротили йому віку". Ю. Лавріненко.

Чому?

Сторінка шоста. "Боротьба"

Учитель:

- Чому О. Довженко за 10 років до смерті у щоденнику написав: "Немає сил ходити. Болить у мене все. Болять руки, ноги. Болить голова і болить серце. Думаю, що скоро помру. Мені жаль умерти. Я народився, я був створений років на 90. Я помру скоро, тому що з мене вийшла вся сила. Вона пішла не тільки на роботу. Ні. Не робота подолала мене, не пияцтво, не жіноцтво. Прибила мене недоля народу. А знищила мене ненависть людська і жорстокість. Убили мою радість".

- Що спричинило до такого відчаю, поразки? Яка боротьб виснажила його?

Історики:

"Протистояння генія і влади" - слова Ліни Костенко можуть бути епіграфом до цієї сторінки нашої кіноповісті.

Сталін до кінця днів чекав, що Довженко, відомий усьому світові, напише і зніме фільм про нього - вождя, батька всіх народів, генералісимуса, переможця у Другій світовій війні, а тому не дозволив розстріляти, вичікував і навіть пробував приручити: і подарунки надсилав, і дві Сталінські премії вручив, ще й Ленінську, в закордонні відрядження відпускав (Берлін, Париж, Лондон), і звання діяча мистецтв присвоїв. Не приручив. Довженко не вмів і не хотів їсти хліба з рук ката. Хоч йому доводилося маневрувати, відкуповуватися. Для того, щоб втілити задумане, робив ненависне:

- за геніальну "Звенигору" відкупився антиукраїнським "Арсеналом";

- за "Землю" - "Щорсом";

- за "Україну в огні" - казенним "Мічуріним".

- "Справді, яка трагедія художника", - писав О. Гончар.

- У 1940 році Довженко став художнім керівником новоствореної Київської кіностудії, але через те що не міг знімати на замовлення, після війни буде викинутий з кіностудії за націоналізм.

- Друга світова війна відкрила Довженкові очі - він наче оглух до будь-яких пересторог і пише свою геніальну "Україну в огні". Рукопис потрапив до рук Сталіна - і для Довженка настала кульмінаційна життєва драма, в якій режисером-постановником був "кат над катами" Сталін.

- Довженко був висланий на безвиїзне проживання до Москви. Останній лист кінорежисера, датований 10 жовтня 1956 р., адресований уряду України: "Вертатися хочу на Україну. Президіє! Допоможи мені житлом: давно колись відібрали його в мене. Великої квартири мені не треба, тільки треба мені, щоб я міг бачити Дніпро і Десну під обрієм, і рідні чернігівські землі..." Крик душі. У цьому році була завершена "Поема про море" і опублікована автобіографічна кіноповість "Зачарована Десна".

Він мріяв написати нові твори (аж 55 запланованих!), поставити фільм "Поема про море". Але цей рік був останнім у його земній "юдолі плачу".

Підсумок уроку

Учитель:

Цей урок - спроба першого знайомства. Якби можна було підібрати одне-єдине містке слово - епітет, то як би ви закінчили фразу:

- Життя Довженка - ... (трагічне).

- Творчість Довженка - ... (титанічна, геніальна, подвиг).

Домашнє завдання

Прочитати автобіографічну кіноповість "Зачарована Десна".

Урок 2

Тема: "Зачарована Десна" О. Довженка - казкова подорож у світ його дитинства. Проблематика. Характери. Поетика кіноповісті.

Мета: ознайомити учнів зі змістом кіноповісті; дати характеристику образам - персонажам; проаналізувати естетику твору; розвивати уміння і навички учнів проникати в інтертекстову сферу художнього твору; виховувати почуття святості родини, України.

Тип уроку: урок-дослідження.

Форми організації навчання: групові.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Звучить фонозапис пташиного співу, що налаштовує на сприйняття художнього твору.

ІІ. Актуалізація і корекція опорних знань

- Розкажіть про дитячі роки Сашка Довженка.

- У кого ще з вивчених вами письменників було подібне дитинство чи фрагменти його? (М. Стельмах, Ю. Яновський, Б. Лепкий).

- У яких творах зафіксовані були враження дитинства? ("Гуси-лебеді летять", "Вершники", "Казка" мого життя").

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку

Звучить музика Е. Моріконе.

Ми вирушимо сьогодні у казкову подорож дитинства Олександра Довженка. Генії починаються змалку... Пам'ятаєте? Або: усі ми родом з дитинства. Польський письменник Ян Парандовський, шукаючи витоки творчості багатьох майстрів красного письменства, висловився надзвичайно поетично і вражаюче: "Колись це джерело забило вперше..."

Задум "Зачарованої Десни" виник у Довженка ще перед війною, про що свідчить запис у "Щоденнику" 5 квітня 1942 року:

"А вчора, пишучи спогад про дитинство, про хату, про діда, про сінокіс, один собі у маленькій кімнаті. Боже мій!  Скільки ж прекрасного і дорогого було в моєму житті, що ніколи-ніколи не вернеться! Скільки краси на Десні, на сінокосі і скрізь - усюди, куди не гляне моє душевне око!"

Ми маємо привілей доторкнутися душею до тієї краси, щоб вийти після уроку іншими - кращими, чистішими, добрішими. "Слово - сила. Увіковічене на письмі, воно здобуває владу над думками і мріями людей, і неможливо ні виміряти, ні уявити межу цієї влади. Слово панує над простором і часом. Але, тільки схоплене сіткою літер, думка живе і діє. Все решта розвівається вітром. Прогрес у розвитку людської думки, досягнення розуму людського народилися з оцих слабеньких літер - стеблинок на білому полі, паперу", - писав Ян Парандовський у своїй "Алхімії слова", ніби закликаючи нас досліджувати все, що написане тими, хто жив до нас.

Групові форми дослідження методом навчального мозкового штурму. Технологія проведення.

Комплектуються групи із 7-9 учнів, які упродовж 10-15 хвилин генерують ідеї, потрібні для розв'язання проблеми.

Штурм відбувається у 3 етапи:

І етап - озвучення і фіксація ідей;

ІІ етап - експертний аналіз і відбір;

ІІІ етап - група відбирає 2-3 найкращих варіанти і обирає спікера, який розповідає про них учням і вчителю.

Завдання для І групи

Які саме ключові уривки з кіноповісті слід озвучити, щоб світ Довженкового дитинства постав у всій красі і повноті?

Завдання для ІІ групи

Створити цитатний проект характеристики образів повісті так, щоб наймісткіше передати їх колорит.

Завдання для ІІІ групи

Окресліть основні проблеми повісти "цитатним ланцюгом" та викристалізуйте ідею твору.

Завдання для IV групи

Дослідіть художні особливості повісті й подайте "цитатну опору" на розсуд однокласників.

Проблемні запитання для активізації мислення.

·         Які люди оточували героя повісті?

·         Від чийого імені ведеться розповідь - малого чи дорослого Сашка?

·         Яким було розуміння життя і смерті дитиною?

·         Як гармоніювала природа і дитина?

·         Яке завдання художника, митця?

·         Чи може дитина усвідомлювати себе як представника роду, нації?

·         Чи уявляв Сашко свій родовід через конкретні заняття родичів?

·         Про що свідчить відсутність сюжету в повісті? Чи не далися взнаки імпресіоністичні погляди у школі Геккеля?

·         Яка роль пейзажу в повісті?

·         Яке місце фольклору в творі?

·         Який синтаксичний спосіб вираження, думки у Довженка улюблений?

·         З якою метою вдається письменник до засобів сміху у "Зачарованій Десні"?

·         "Тропи-стежини до людських сердець" (Ян Парандовський). Якими стежинами увійшов Довженко до вашого серця?

·         Про що свідчить мова твору, яка вона?

·         Прокльони - це творчість чи крик зболеної душі?

Озвучення результатів мозкового штурму.

Експертна оцінка роботи учнів учителем, підсумок уроку.

Домашнє завдання

Вивчити напам'ять уривок з повісті "Благословенна будь..." і написати мініатюру на одну з тем: "Було в моєму дитинстві", "Портрет мого батька", "Портрет моєї матері", Легенди моєї родини", "Таємниця мого родоводу", "Мені приємно і мені неприємно..."

 5 клас

Тема:  Урок-вікторина за змістом літературних казок

Мета:  перевірити якість засвоєних знань під час вивчення теми; розвивати навички        усного зв’язного мовлення, логічного мислення, вміння орієнтуватись у складних ситуаціях, працювати у групах; виховувати повагу один до одного, почуття взаємопідтримки та взаємовиручки.

Тип уроку:  урок узагальнення та систематизації знань.

Обладнання:  картки із завданнями, табло балів.

Хід уроку

І. Організація початку уроку.

    Привітання, перевірка стану готовності учнів до уроку.

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку та мотивація учіння.

    Слово вчителя.

-         Шановні друзі, от і закінчилася наша мандрівка шляхами літературних казок.

Ви дізналися про особливості літературних казок, що у них спільного та відмінного з народними казками.

    Поринувши у світ авторських казок, послухали «про що говорять звірі», переконалися, що не треба боятися «нечистої сили», впевнилися, що на життя треба дивитися з оптимізмом, а ще зрозуміли, що за свої вчинки треба обов’язково відповідати.

    Перевіряти, як ви засвоїли цю тему, а також готуватися до контрольної роботи

ви  будете за допомогою різних конкурсів. Для цього ми об’єднаємось у дві команди та оберемо капітанів, які в кінці уроку повинні самі оцінити учасників своєї команди.

ІІІ. Відтворення й узагальнення понять і засвоєння відповідної системи знань.

Вікторина

Конкурс 1. «Розминка»

    Назвати по черзі вивчені твори та їхніх авторів. Програє та команда, яка не зможе в свою чергу назвати твір. (Команда-переможниця отримує 5 балів, інша – 3).

    Вивчені твори: «Фарбований Лис» І. Франка, «Хуха-Моховинка», «Потерчата» В. Короліва-Старого, «Цар Плаксій та Лоскотон» В. Симоненка, «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» Г. Малик.

Конкурс 2. «Асоціація» (завдання на швидкість).

     Команди виконують завдання на картках: до слів треба підібрати назву твору, яка асоціюється з даними.

     Кількість балів залежить від кількості правильних відповідей ( максимально 9 балів за відповіді +1 бал тій команді, яка першою виконає завдання).

·        Синя фарба – «Фарбований Лис».

·        Незаплетена косичка – «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії».

·        Злий дід – «Хуха-Моховинка».

·        Країна Сльозолий – «Цар Плаксій та Лоскотон».

·        Годинник без хвилинної стрілки – «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії».

·        Коза Лиска – «Хуха-Моховинка».

·        Святий Миколай – «Фарбований Лис».

·        Капітан Макака – «Цар Плаксій та Лоскотон».

·        Чарівна інструкція – «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії».

Конкурс 3. «Упізнай персонажа»

     Відгадати героїв творів за цитатами. Команди відповідають по черзі.

(За кожну правильну відповідь – 5 балів).

·        «…ластовиння на носі, дві кіски, ямочки на щоках. І морозиво любила, як усі».

    (Аля. «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»).

·        Голова його – мов бочка,

Очі – ніби кавуни…

    (Цар Плаксій. «Цар Плаксій та Лоскотон»).

·        «… були малесенькі, зовсім голі, з великими, блискучими очима й сторчоватими синенькими чубиками на голівках. Бігли вони жваво, тільки ж їхні маленькі криві ніжки не могли широко ступати, а через те вони посувалися вперед дуже повільно».

    (Потерчата).

·        «Якийсь дивний і страшний звір, синій-синій, з препоганим запахом, покритий не то лускою, не то якимись колючими газами…»

    (Лис Микита. «Фарбований Лис»).

·        «На плінтусі сидів маленький чоловічок у довгому, майже до п’ят , картатому піджаку з широкими кишенями. На голові у чоловіка червонів ковпачок. А на ногах у нього були величезні зелені черевики з червоними шнурівками».

    (Недочеревик. «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»).

·        Він приходив кожний вечір –

Хай чи дощ іде, чи сніг –

До голодної малечі

І усім приносив сміх.

    (Лоскотон. «Цар Плаксій та Лоскотон»).

·        «Тим-то вона була найменшою в родині, «мізинчиком». Її дуже жаліли й любили, але ж любили не тільки за те, що була вона манюсінька, як кошенятко. Була вона добра, лагідна, плоха, звичайненька, слухняна, роботяща».

    (Хуха-Моховинка).

·        «Одягнена вона була до пояса у старий лантух. Зате від пояса до п’ят пишно спадала шовкова спідниця, гаптована золотом…»

    (Недопопелюшка. «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»).

Конкурс 4. «Ти – мені, я – тобі»

     Сформулювати запитання для команди-суперниці.

(За кожне вдале запитання й відповідь на нього – по 5 балів).

Конкурс 5. «Потренуй пам'ять»

     Прослухавши визначення, назвати терміни з теорії літератури.

Команди відповідають по черзі. (За кожну правильну відповідь – 5 балів).

·        Твір,створений письменником, в основу якого покладено захопливу розповідь про вигадані події. (Літературна казка).

·        Висловлювання дійових осіб твору, що їх вводить автор у розповідь. (Мова персонажів).

·        Опис зовнішності персонажа у художньому творі. (Портрет).

·        Поєднання кількох віршованих рядків, об’єднаних однією думкою, інтонацією та способом римування. (Строфа).

·        Мова оповідача у художньому творі. (Мова автора).

·        Мова художнього твору, у якій присутній ритм, є рима. (Віршована мова).

Конкурс 6. Конкурс капітанів

      Висловити судження, закінчивши речення «Казки мене навчають…».

Тривалість відповіді не довше 1 хвилини. (Максимальна кількість балів – 20).

ІV. Підведення підсумків уроку

Визначення переможця, оцінювання учнів капітанами команд.

V. Повідомлення домашнього завдання

      Підготуватися до контрольної роботи, повторивши тему «Літературні казки».

  

                                               7 клас

Контрольна робота з тем «Про далекі минулі часи» та «Ти знаєш, що ти – людина…» ( творчість Григора Тютюнника, Олекси Стороженка, Богдана Лепкого )

Варіант І

Початковий рівень ( 0,5 б. за правильну відповідь)

1. Укажіть із ким жив Климко до війни.

А  із дядьком Кирилом                             В з дідусем Гареєвим

Б із тіткою Мариною                                 Г сам

2. Згадайте, як звали вчительку Климка.

А  Наталя Петрівна                                  В Марина Миколаївна

Б Наталя Миколаївна                              Г Тетяна Іванівна

3. Укажіть, яким прізвиськом нагородили в селі Павлуся після смерті батьків.

А Лежебока                                                В Лежень

Б Ледар                                                      Г Ледащо

4. Згадайте, із ким залишився жити Павлусь після смерті батьків.

А  сам                                                          В із бабусею

Б із наймитами                                           Г із братами

5. Згадайте, що зберігалося раніше в ящику, у який господар складав гроші.

 А одяг                                                         В їжа

Б гранати                                                    Г нічого

6. Визначте, про кого так говорить господиня: «… і рідного батька продали б…».

А про сусідів                                               В про себе

Б про свого чоловіка                                Г про військових

Середній рівень ( 1 б. за правильну відповідь)

1. Установіть відповідність між героями й назвами творів.

А	Зульфат	1	«Мишка»
Б	жебрачка	2	«Климко»
В	наймичка	3	«Скарб»

2. Установіть відповідність між цитатами й назвами творів.

А	« … не тебе нам треба, а твого щастя…»	1	«Мишка»
Б	«Люди людей мордують, не мають часу працювати на хліб»	2	«Климко»
В	« -- Купіть мою хустку.. – тихим голосом так лагідно і боязко просила дівчина ..»	3	«Скарб»

3. Установіть відповідність між характеристикою  і героєм.

А	«Його всі бояться. Колись двох кабанів забив»	1	Павлусь
Б	«Пика широка та одутлу вата, як у того салогуба, а руки білі та ніжні, як у панночки»	2	господар
В	«І осяяла їх такими лагідними, такими рідними очима..»	3	учителька
Г	«..між матерями навдивовижу була мати»	4	мати Павлуся

Достатній рівень (1 б. за вичерпну відповідь)

Дайте розгорнуті відповіді на запитання.

1.    Чим найбільше обурила мишку розмова господині із жебрачкою?

2.    Чи засуджує Олекса Стороженко методи виховання Павлуся? Чому?

3.    Наведіть кілька аргументів, які підтверджують, що Климко в екстремальних ситуаціях завжди намагається допомогти іншим.

Високий рівень ( максимальна кількість балів – 3 б.)

Виконайте одне із завдань.

1.    Напишіть твір-мініатюру на основі прочитаних творів на тему «Щастя – це вміння бути корисним іншим».

2.    Станьте співавтором Богдана Лепкого й напишіть продовження казки «Мишка».

Варіант ІІ

Початковий рівень ( 0,5 б. за правильну відповідь)

1.    Згадайте, хто доглядав Климка, коли він захворів під час мандрівки по сіль.

А  дядько з базару                                             В дівчина

Б   тітка Марина                                                 Г ніхто

2.    Укажіть, кого ціною власного життя намагався врятувати Климко, повертаючись додому.

А Зульфата                                                        В учительку

Б  солдата                                                          Г дідуся

3.    Укажіть , на яке свято пішли парубки шукати скарб.

А  Великдень                                                     В Зелені свята

Б  Різдво                                                            Г Благовіщення

4.    Згадайте слова, якими закінчується оповідання «Скарб».

А « … ніхто б не схотів бути Павлусем»           

Б « … кожен хотів би бути на місці Павлуся»

В « … погано бути Павлусем»

Г « … той тільки щасливий, хто все має»

5.    Визначте, чому мишка бігала в поле.

А щоб знайти їжу

Б щоб сховатися від господарів

В щоб подивитися на світ

Г щоб пожалітися подругам на життя

6.    Кого господар звинуватив у тому, що пропали гроші?

А господиню                                                     В мишку

Б себе                                                               Г сусідів

Середній рівень ( 1 б. за правильну відповідь)

1. Установіть відповідність між героями й назвами творів.

А	дівчина з чорнобривцями	1	«Скарб»
Б	наймит	2	«Мишка»
В	господиня	3	«Климко»

2. Визначте, про кого наведені цитати.

А	« … позбирав гарненько дукати і сховав їх у скриню»	1	дядько з базару
Б	«На яку радість ми його вигодували? Який з його хазяїн буде?»	2	Павлусь
В	« Видно, він був швець..»	3	наймит

3. Установіть відповідність між рисами характеру  й героєм.

А	відповідальність за інших	1	мишка
Б	лицемірство	2	господиня
В	ледарство	3	Климко
Г	вміння співчувати	4	Павлусь

Достатній рівень (1 б. за вичерпну відповідь)

Дайте розгорнуті відповіді на запитання.

1.    Чому мишка вирішила так помститися господарям?

2.    На основі яких подій, змальованих у повісті «Климко», можна зробити висновок про

доброту і чуйність багатьох людей у часи воєнного лихоліття?

3.    Чому ледар Павлусь не змінився після смерті батьків?

Високий рівень ( максимальна кількість балів – 3 б.)

Виконайте одне із завдань.

1.    Напишіть твір-мініатюру на основі прочитаних творів на тему «Як не втратити повагу людей і завжди залишатися Людиною».

2.    Станьте співавтором Григора Тютюнника і напишіть короткий завершальний розділ повісті «Климко»