Наталя Погребняк «Не шукайте папороті квіти…»
Мета: познайомити учнів із життєвим і творчим шляхом поетеси-землячки, піснярки Наталі Погребняк; допомогти учням розкрити неповторність і розмаїття тем її лірики, вчити розуміти зміст її поезій та мову художніх засобів; поглиблювати навички виразного читання поезії та розширювати читацькі інтереси школярів; сприяти розвиткові естетичних і художніх смаків, виховувати шанобливе ставлення до митців рідного краю, до їх творчих доробок, почуття любові до Батьківщини, її героїчного минулого, поваги до української мови, пісні, родини.
Тип уроку: урок – літературний портрет.
Обладнання: портрет Н. Погребняк, слайдові презентація, виставка творів, аудіо - та відеозаписи пісень на слова поетеси.
Епіграф:
Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі. Ліна Костенко
Я не хочу повторитися у слові – Прагну в добрих повторитися ділах. Наталя Погребняк
Хід уроку
Організаційний момент.Мотивація навчальної діяльності учнів.
Слово вчителя.
Сьогодні ми з вами познайомимося із життєвим і творчим шляхом нашої землячки,поетеси, піснярки Наталії Володимирівни Погребняк. Це урок літератури рідного краю. Познайомимося також з тематичним розмаїттям її творчості, прочитаємо поезії, доторкнемося серцем і душею до її пісень, які давно полюбилися не лише юним тульчинцям, а й дітям з різних куточків України.
У нашій роботі візьмуть участь біографи, дослідники творчості, любителі слова – читці, музикознавці.
Робота з епіграфом.
Прокоментуйте, будь ласка, епіграф. Яка їх основна думка?
Учитель. Учитуємось у ці щирі рядки та розуміємо, що не лише кожна людина на цій землі є неповторною, неповторними є також її слова, думки, хоч усі ми прагнемо, мабуть, одного: бути щасливими, залишити по собі добру пам'ять, звершуючи добрі діла.
Сприйняття й засвоєння учнями нового матеріалу.
Слово вчителя про багатство талантів на Поділлі.
Рідне Поділля виплекало цілу плеяду поетів, прозаїків, драматургів, композиторів. Імена багатьох із низ пов’язані з Тульчинським краєм: Миколи Леонтовича, Станіслава Чернілевського, Ніни Шаварської, Василя Багрія, Марії Ясакової.
Н. В. Погребняк сьогодні уже досить знана не лише в Тульчині, а й далеко за його межами поетеса, піснярка.
Поглянемо на її портрет. З нього на нас дивиться ще молода, ледь усміхнена жінка, яка своїм проникливим поглядом заглядає, здається, в самісіньку душу. Мудрістю і втаємничістю віє від неї. Хто ж вона?
Погребняк Наталія Володимирівна:
Лауреат Подільської літературно-мистецької премії «Кришталева вишня» (2001) в номінації «За вагомий внесок у розвиток пісенної спадщини Поділля»;
Заступник голови Тульчинського районного літературно-мистецького об’єднання «Оберіг»;
Голова районної громадської організації «Ґречні пані»;
Член обласного літературно-мистецького об’єднання
ім. В. Стуса;
Автор 4 поетичних збірок «Не шукайте папороті квіти…», «Тульчину 400 років», «Відлуння тиші», «Вітражі сьогодення» (2015), а також книжечок для дітей «Прочитай і розмалюй», «Грибний дощик», «Веселковий світ», «Дзвіночки», співавтор аудіо диска дитячих пісень «Дитинства світ».
Демонстрування окремих збірок поетеси.
Окремі твори друкувались в районній та обласних газетах, в журналах «Малятко» та «Шкільний світ», в літературно-мистецьких альманахах Тульчина й Вінниччини.
Н. Погребняк захоплена своїм благословенним, багатим краєм, овіяним легендами й піснями. Для неї рідна земля наймиліша у світі:
Моя земля! Мій край щедрот і доброти.
Землі миліш за Україну не знайти!
(«Наймиліша земля»)
Звідки ж родом ця талановита та закохана в рідний край жінка?
І сторінка – Біографічна.
Виступ біографа.Наталія Володимирівна Погребняк народилася 31 жовтня 1964 року в с. Бабчинцях Могилів-Подільського району на Вінниччині.
Закінчила Тульчинське училище культури, а згодом – Вінницький педагогічний інститут ім. М. Островського.
Працює вчителем світової літератури в Тульчинській школі-інтернаті І-ІІІст.-ліцеї. Одружена. Разом з чоловіком також педагогом Петром Яковичем виховали дві дочки – Оксану та Дарину. Оксана пішла батьківською стежиною – теж педагог. А Дарина працює у Вінницькому національному аграрному університеті – організовує культмасову роботу. Гарно співає. Записує власні пісні.
Має онучку Вікторію.
Розмаїття тематики творчості Н. Погребняк.
ІІ сторінка – Творча.
Вся поезія Н. В. Погребняк глибока, щира, оптимістична. Пише вона про любов до України і матері, про закоханість у мальовничі краєвиди рідної землі, про мир і злагоду в суспільстві. Пише вона і щемливі, трепетні вірші про кохання, які відлунюють ліричністю її душі. Є в її творчості і вірші-присвяти: Т. Шевченку, М. Леонтовичу, В. Стусу, жертвам голодомору, воїнам-афганцям, учасникам АТО та багатьом іншим. ЇЇ віршам властива стриманість почуттів, простота форми, а роздуми пронизані ліризмом. Поетичним кредо (символом віри, основою світогляду, переконань) є рядки:Не шукайте папороті квіти
Серед опівнічної імли,
А навчіться землю цю любити,
На якій родились і зросли.
Не чекайте щастя зоре цвіти,
Що приходять у казковім сні,
А навчіться просто розуміти
Тих, хто поруч з вами день при дні.
(«Не шукайте папороті квіти…»)
ІІІ сторінка – Поетична.
Робота в групах.Працюючи в групах, проаналізуйте одну з поезій за поданим планом:
План:
Виразне читання вірша.
Тема твору.
Ідея, основна думка.
Жанр.
Художні засоби.
Обмін враженнями про прочитане. Які почуття викликав твір? Чим вразив?
І група
Україна моя
Сонячно мріями квітне
Небо високе ,блакитне,
Знов одягнула калина
В пишне намисто гілля,
Щедро добром колоситься
В золотих хвилях пшениця…
Все це -- моя Батьківщина!
Це українська земля!
Україно моя -- це пісні солов’їні,
Україно моя -- щастя в кожній родині,
Обереги святі, подаровані дітям…
Україно моя, ти найкраща у світі
Україно, ти найкраща у світі.
Пісню, любов материнську,
Славу квітучу батьківську,
Що на козацьких могилах
В диво-волошках зійшла,
Я, наче зоряну мрію,
На рушники пересію,
Щоб для дітей України в щасті земля розцвіла.
Тема: Любов до України, її пісні, історії, оберегів.
Ідея: заклик любити і шанувати свій рідний край.
Основна думка: «Україно моя! Ти найкраща у світі».
Жанр: пісня про Україну.
Художні засоби: метафори (мріями квітне небо, добром колоситься пшениця, славу, що на козацьких могилах зійшла, пісню на рушники пересію, земля розцвіла); епітети (сонячно квітне, щедро колоситься, в золотих хвилях, пісні солов’їні, слава квітуча, диво-волошки, зоряна мрія); уособлення (знов одягнула калина в пишне намисто гілля); порівняння (наче зоряну мрію); поетичне звертання (Україно моя!).
Пісня викликає почуття гордості за свою Україну, бо вона найкраща у світі.
ІІ група
Ой плачуть тополі…
(Дума)
…Було колись – запорожці
Вміли панувати,
Панували, здобували
І славу, і волю…
Т. Г. Шевченко «Іван Підкова»
Ой ридають-плачуть високі тополі
Про козацьку вдачу, українську долю.
Горенька немало в українській хаті…
Вже незмога стало й тополям мовчати.
Досить вороженькам землю шматувати,
Україну-неньку щастя позбавляти.
Вітра осідлаймо, що полями лине,
І на Січ рушаймо, в братськую родину.
Визволим браточків з ханського полону,
Повернем синочків в материнське лоно.
Не дамо з калини цвіту обірвати,
Волю України степом розвівати.
Не дощі то ллються, то річки криваві:
Козаки то б’ються за Вітчизни славу.
Ой ридають-плачуть високі тополі
Про козацьку вдачу, українську долю.
Ой прости ж нас, Боже, у гріхах повинних:
Бачити не можем горе Батьківщини.
Пояснення вчителя.
Дума – ліро-епічний, віршований твір, особливий різновид фольклорних епічних пісень, в яких оспівується героїчне минуле українського народу. Виникнення дум відносять приблизно до середини ХV ст. Думи виконувалися речитативом, близьким до співу, під супровід народного музичного інструмента – кобзи, бандури або ліри. Співцями дум були мандрівні співці – музики. А геніальний наш Т. Шевченко свою поетичну збірку назвав ім’ям одного із них: «Кобзар».
Проблемне запитання.
З’ясуйте, що спільного між думою Н, Погребняк «Ой плачуть тополі» та вивченою у 6 класі поемою Т.Шевченка «Іван Підкова»?
Учні: Оспівування героїчного минулого України та її захисників – славних запорожців-козаків.
Тема: Оспівування героїчної та трагічної козацької вдачі, української долі.
Ідея: не забуваймо своїх лицарів-героїв запорозьких козаків, що поклали свої життя за долю України.
Основна думка: Як і наші предки-козаки, будьмо готові захищати волю України будь-якою ціною.
Жанр: дума.
Художні засоби: метафори (ридають-плачуть тополі, вітра осідлаймо, волю розвівати, землю шматувати); епітети (високі тополі, річки криваві, козацька вдача, братськая могила); уособлення (ридають-плачуть тополі, незмога стало й тополям мовчати); зменшувально-пестливі форми слів (горенько, вороженьки, синочків); порівняння (не дощі то ллються, то річки криваві).
Почуття жалю, туги за козаками, що загинули, захищаючи рідний край.
ІІІ група
Скарб духовний прародин
Світанкової пори
Із співаночки-зорі
Пісня народилася народна.
Як молитва до Христа,
Заясніла на вустах,
Милість посилаючи Господню.
До людей вона пішла,
В серці місце віднайшла.
Не зосталось в світі безголосих.
Веселилася з добром,
Сумувала там, де зло,
Де сльозами горе пролилося.
Хай на щастя і добро
Пісні сіється зерно
І до сонця ген за хмари лине.
Хай освятить кожен дім
Скарб духовний прародин –
Невмируща пісня України.
Проблемне запитання.
Чому Н. Погребняк називає українську пісню «милістю Господньою»?
Який твір, вивчений у 6 класі, вам нагадала ця поезія?
Учні: Легенду про дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею.
Тема: Пісня – наш духовний скарб.
Ідея: Пісня – невід’ємний атрибут життя: вона з нами і в радості, і в горі.
Основна думка: «Хай освятиться кожен дім Скарб духовний прародин – Невмируща пісня України».
Жанр: вірш.
Художні засоби: епітети (світанкової пори, скарб духовний,невмируща пісня); головний художній прийом, що використала поетеса – це уособлення, бо пісня зображена у вигляді дівчини. Вона: «народилася», «до людей вона пішла», «веселилася», «сумувала».
Гордість за українську пісню як найцінніший духовний скарб, дарований нам Богом.
IV група.
В гості додому
Іду в гості до рідного дому…
Це звучить так незвично, невтішно.
Все до болю мені тут знайоме,
Навіть листя опале торішнє.
Ще здаля голубими очима
Посміхнулася вікнами хата.
І любисток розкішний під ними
Тягне листя до мене хрещате.
Я торкаюся хвіртки рукою…
Це повітря… Стежина знайома…
На хвилину я стала малою.
Ось де справдішнє щастя – я вдома!
Пригадалася пісня матусі,
Що дрімоту у дім закликала…
З печі борщ, пиріжки від бабусі…
Ніби вчора було все , й не стало.
Їздим в гості до рідного дому.
Рідше й рідше знаходим годину…
Та отямимось раптом по тому:
До добра заростають стежини.
Тема: Розповідь про поїздку додому, яка принесла згадку про неповторні щасливі роки дитинства.
Ідея: пам’ятаймо рідний дім, близьких, цінуймо кожну мить життя, приїжджаймо частіше додому, доки живі наші рідні.
Основна думка: рідний дім, близькі люди, збереження родинного тепла – це вічні цінності людського життя.
Жанр: вірш.
Художні засоби: епітети (це звучить незвично, невтішно, любисток розкішний); уособлення (ще здаля голубими очима посміхнулася хата, дрімоту у дім закликала); метафори (любисток тягне людей до мене, до добра заростають стежини).
Почуття суму від того, що рідні не вічні, що все минає.
Проблемне запитання:
Кому ще з вивчених поетів близька тема любові до матері, до рідного дому? Доведіть це.
Учні: С. Чернілевський «Теплота родинного інтиму».
ІV сторінка – Пісенна
Виступ музикознавців.
Ніжні й мелодійні вірші Н. Погребняк, здається, самі просяться на музику. Тож не дивнго, що на її слова композитор Ольга Янушкевич, теж наша землячка, написала понад 100 пісень, які залюбки співають і діти, і дорослі не лише в Тульчині, а й по всій Вінниччині та далеко за її межами. Багато поезій Н. Погребняк покладено на музику композиторами Ігорем Юрковським, Олесем Колядою, Станіславом Городинським, Анатолієм Смачелюком, Людмилою Богачук. ЇЇ літературний ужинок є своєрідним внеском у мистецьку скарбницю пісенного краю. Особливо популярною стала пісня «Дитинства світ».
Музична хвилинка. Слухання аудіозапису пісні «Дитинства світ».
Мікрофон.
Я переконана, що …
(вірші Н.Погребняк мудрі, душевні, прості, щирі, людяні).
Урок приніс мені …
(хвилини радості, вчить доброти, чуйності, патріотизму).
Мені сподобалось …
(багатство тем, душевність та проникливість віршів).
Урок справив на мене …
(незабутнє враження, схвилював і збентежив).
Сподобались пісні на слова Н. Погребняк за …
(душевність, щирість, мелодійність).
Мої побажання поетесі …
(щоб її поезія знаходила дорогу до кожного людського серця).
Підсумки уроку.
Слово вчителя.
Дякую всім за співпрацю,м за змістовні цікаві відповіді. Переконана, що із сьогоднішнього кроку ви почерпнули для себе багато нового, а найголовніше – змогли насолодитися душевною чистотою поезії нашої землячки Н. Погребняк. Сподіваюсь, що її вірші не залишили байдужими нікого. Тож бажаємо Наталі Володимирівні плідної творчої праці!
Оцінювання знань учнів.
Домашнє завдання.
Написати листа Н. Погребняк «Я Вам пишу» або «Мої побажання Н. Погребняк».
Немає коментарів:
Дописати коментар